Музика
Джаз в Італії: як американська музика знайшла домівку у венеційському палаці
Від Нового Орлеана до італійської сцени: що енциклопедії кажуть про джаз, свінг та імпровізацію і чому венеційський клуб поєднує їх зі світовою музикою.
Забронювати мій вечір ↗Швидка відповідь
Вікіпедія простежує джаз до Нового Орлеана та його афроамериканських спільнот на зламі XIX і XX століть і називає імпровізацію визначальним елементом. Італія почула американську музику рано: трупа кейкуок виступила в театрі «Еден» у Мілані 1904 року, перші справжні італійські джазові оркестри сформувалися у 1930-х, а Луї Армстронг гастролював Італією 1935 року. Після Другої світової війни клуби, а також радіо- та телевізійні оркестри сприяли стрімкому розвитку джазу. Венеційський клуб, який поєднує джаз зі світовою музикою, як описано на сторінці бронювання, іде шляхом, яким ця музика йшла всюди.
Джаз та Італія коротко
| Що зафіксовано у Вікіпедії | |
|---|---|
| Витоки | Афроамериканські громади Нового Орлеана, кінець XIX — початок XX століття |
| 1904 | Група виконавців кейкуок виступає в театрі Eden у Мілані |
| 1930-ті | Формуються перші справжні італійські джазові оркестри |
| 1935 | Луї Армстронг гастролює Італією з великим успіхом |
| Після 1945 року | Джаз стрімко розвивається, а клуби та штатні оркестри з'являються на радіо- й телестудіях |
| Фестивалі | Umbria Jazz у Перуджі називають найбільшим в Італії |
Звідки береться джаз
Вікіпедія відносить зародження джазу до Нового Орлеана, до афроамериканських спільнот, приблизно на зламі двадцятого століття. Вона називає свінг і блюзові ноти визначальними рисами та називає свінг найважливішою й найтривалішою африканською ритмічною технікою в цій музиці. Імпровізація, зазначає вона, є ще одним ключовим елементом: виконавці інтерпретують мелодію по-своєму й ніколи не грають одну й ту саму композицію двічі. Саме тому джаз ідеально пасує для щовечірньої програми. Та сама пісня, почута двох вечорів поспіль, — це не той самий виступ, і клуб може пропонувати різноманітність, не змінюючи репертуару.
Ранній контакт з Італією
Стаття про джаз в Італії засвідчує, що італійці почули американську музику рано. Група творців кейквоку виступала в театрі Eden у Мілані 1904 року, а перші справжні італійські джазові оркестри сформувалися у 1930-х, серед них Синкопований оркестр Артуро Агацці та Квартет Андреїса Карло Андреїса. Музика залишалася популярною попри антиамериканську культурну політику фашистського режиму, а Луї Армстронг гастролював Італією 1935 року з великим успіхом. Ця деталь — корисний контекст для вечора в клубі, адже вона показує, що ця музика не є недавнім запозиченням.
Післявоєнний бум
За даними Вікіпедії, після Другої світової війни джаз в Італії стрімко розвивався: з'являлися клуби, а на радіо- та телестудіях грали штатні оркестри, що виконували джаз. Серед найталановитіших джазових музикантів 1940–1960-х років названо Gorni Kramer, Giorgio Gaslini, Lelio Luttazzi та Franco Cerri, а Nicola Arigliano — як визначного співака тієї ж епохи. До видатних сучасних музикантів зараховано Enrico Rava. Жодного з них не обіцяно на сторінці бронювання, де не вказано жодного виконавця, але вони засвідчують глибину традиції, що стоїть за будь-якою італійською джазовою сценою.
Фестивалі та школи
У тій самій статті фестиваль Umbria Jazz, що зазвичай проходить у Перуджі в липні, називають найвідомішим в Італії та найбільшим у своєму роді. Siena Jazz проводить літній фестиваль і описана як перша в країні й досі найпрестижніша джазова школа, а щороку в Італії відбуваються десятки джазових фестивалів. Маленький клуб у Венеції стоїть на іншому кінці цієї шкали: щовечірній майданчик, де музиканти грають для глядачів, що сидять у залі, а не для натовпу фестивалю.
Джаз зустрічає світову музику
У статті про джаз зазначається, що з поширенням музики по всьому світу вона вбирала національні, регіональні та місцеві музичні культури, що дало початок різним стилям. На сторінці бронювання описано джаз і світову музику у виконанні італійських, міжнародних та венеційських музикантів, що наводить на думку про вечір, коли сцена може поєднувати не одну традицію. На сторінці не описано окремих виступів, тож це загальний принцип, а не прогноз. Це справді означає, що гості, які очікують лише стандартів, можуть почути щось різноманітніше.
Що послухати
Якщо ви лише знайомитеся з джазом, спершу вслухайтеся в пульс. Свінг, про який пише Вікіпедія, — це рівний, пружний ритм під соло. Потім зверніть увагу, хто бере чергу: в імпровізаційній п'єсі один музикант виходить уперед, а інші його підтримують. Усе це не потребує жодного навчання. Затишний клуб — найприхильніше місце, щоб це почути, бо зала невелика, музиканти поруч, а оплески підказують, коли соло вдалося.
Поширені запитання
Це все джазові стандарти?
На сторінці йдеться про джаз і world music з новим концертом щоразу, і репертуар там не описано.
Чи пов’язаний Луї Армстронг з Італією?
Вікіпедія зазначає, що 1935 року він гастролював Італією з великим успіхом.
Чи справді імпровізація є незапланованою?
Вікіпедія зазначає, що виконавці інтерпретують мелодію по-своєму й ніколи не грають одну й ту саму композицію двічі — саме в цьому сенсі вона є імпровізацією.
Чи почую я відомого музиканта?
На сторінці не вказано жодного митця, і зазначено, що митець залежить від дати.
Джерела